пункт

-у, ч.

1) Певне місце у просторі, на земній поверхні. || Місце, що має певне призначення, використовується для яких-небудь цілей, є метою чогось. || Місце, заселене людьми (місто, село і т. ін.). || Місце, приміщення, спеціально пристосоване, обладнане для якої-небудь роботи, заняття і т. ін. || У системах телекомунікацій – місце призначення, адресат, на адресу яких спрямовується повідомлення. || У системах обробки інформації – ділянка пам'яті, в яку надсилаються дані.

••

Насе́лений пункт — забудована територія для проживання населення, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються відповідними дорожніми знаками.

2) Окремий розділ офіційного документа або частина тексту, що звичайно позначається цифрою чи буквою. || Певне місце в доповіді, виступі, розмові і т. ін.

••

За всіма́ пу́нктами — цілком, повністю.

3) який. Певний окремий момент у розвитку чого-небудь. Кульмінаційний пункт.

4) Питання, подія, предмет і т. ін., на яких зосереджені чиї-небудь думки, чиясь увага.

5) друк. Одиниця виміру, за допомогою якої визначають розмір шрифтів, пробільних матеріалів тощо (дорівнює приблизно 0,4 мм). Літера в п'ять пунктів.

6) муз. Знак у вигляді крапки, що ставиться праворуч від ноти для додання половини її тривалості. || Знак, поставлений над нотою або під нею, який вимагає уривчастого виконання.

7) ек. Міра, якою вимірюються коливання ціни, курсу цінних паперів і валют.

8) У комп'ютеризованих видавничих системах – типографська міра довжини, яка дорівнює 1/72 дюйма або 0,376 мм.